Исчезнувшие. Последняя из рода

У цій рецензії будуть спойлери! Хоча книга написана для читачів віком 12+, у ній порушуються багато серйозних проблем. Автор так прямо розповідає про геноцид цілого виду, приправляючи це елементами фентезі і по дитячому комічними ситуаціями(евмонія), що іноді, ти й не помічаєш наскільки жорстоку картину тобі показують. Сама книга справила на мене дуже позитивне враження, хоч у ній є багато неточностей, але давайте все по черзі. Переваги: 1) Легкий і зрозумілий стиль. Книга дуже легко читається, і ти не помічаєш як провів за читанням 2 години а в руках у тебе остання сторінка. 2) В книзі порушуються складні моральні проблеми, красиво загорнуті в обгортку фентезі. • Нам прямо показують душевні страждань дерну, Біш. Повний спектр стадій горя: Втрата → шок→ заніміння→ заперечення→ емоційні сплески→ злість→ страх →...→ надія→ переосмислення→ допомога іншим→ адаптація до втрати. І ці нитки горя так майстерно вплетені в сюжет, що ти й не помічаєш як разом з героями "катаєшся на цих гірках емоцій". • Про переконання Лови-Удачі, що краще померти як бунтар, чим жити в золотій клітці. • Про зраду Ферруччі, через його страх перед Мургалом, і небажання визнати помилку, як свою ,так і більшості, продажної, наукової спільноти. • Конфлікт Луки, як науковця вимерлих видів, і як спадкоємця високого чину і вислуги перед батьком і тд. Недоліки: 1) Нетипова "швидкість" сюжету. З перших сторінок на кидають в гущу подій, сюжет різко пришвидшується, порятунок вобика Тоббл, втеча від браконьєрів, смерть зграї дернів, сюжет ще більше летить наближаючись до точки кипіння, Біш в пориві емоцій біжить до уже мертвих родичів, і тут ми різко б'ємо по гальмах- вдаряючись, зв'язаними, у бік коня Валліно. Після токої різкої зав'язки конфлікту, весь подальший сюжет розвивається повільними, розміреними кроками, рідко й наполовину досягаючи швидкості: "Початку кінця". 2) Відсутність співпереживання, як я писав вище через такий стрімкий початок, ми не повною мірою проймаємось тими ж сімейними почуттями, що й Биш, в середині книги ми уже й не пам'ятаємо як-кого звуть з її зграї. Ми розуміємо природу болю Биш, але самі не можемо розділити його з нею. 3) Про все, що відбувається навколо ми дізнаємося від Биш, або від стороннього спостерігача, який стежить за головним героєм. Почуття інших героїв, ніби, знецінюються в порівняні з її, так герої по сюжету розкриваються, не існує на 100% позитивних, чи негативних персонажів у кожного є якийсь внутрішній конфлікт, будь то страх води і неволі, чи несправедливе ставлення по статевій ознаці(Кхара) чи видовій(Тоббл), але усе це розкривається виключно через взаємодію з Биш, або на її очах. 4) Мотиви багатьох другорядних героїв не розкриті. Простіше кажучи, ми не знаємо що призвело до таких рішень, не відома передісторія, зі сторони(Ферруччі, Мургало і тд) нам лише відомі їй вчинки і можливий мотив, з припущень інших героїв. Висновок: Твір дуже цікавий, легко читається і на довго запам'ятовується. Незважаючи на недоліки я із задоволенням порекомендую своїм друзям, знайомим!